Інтенсивний розвиток промисловості Дніпропетровського регіону в післявоєнні роки й викликаний цим приплив населення в міста Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ привели до необхідності збільшення обсягу водопостачання цих міст.
Несприятлива санітарна обстановка ріки Дніпро між великими промисловими містами, які в той час скидали у водойму промислові й побутові стічні води в основному без очищення, виключала можливість забору води для хазяйновито - питних цілей з ріки між містами.

За завданням Уряду в 1957 році інститутом Укргіпрокомунбуд було розроблено, а в 1959 році Радою Міністрів Української РСР затверджене Проектне завдання районного водопроводу із забором води в села Аули. Вибір місця був не випадковим: насамперед ураховувалися задовільні показники якості води ріки Дніпро в цьому районі й прогноз змін стану ріки, зв'язаних з будівництвом Дніпродзержинської ГЕС.

1962 год

Вибору передувала величезна багаторічна робота інститутів країни по комплексному дослідженню гідрогеології, хімії, фізхімії, гідробіології, бактеріології, донних відкладень і фауні, а також по багатьом інших показниках водойми на ділянці ріка Орель - сіло Аули.

Добова продуктивність першого проекту підприємства передбачалася в обсязі 640 тисяч кубометрів. Вартість об'єкта водопостачання в цінах 1961 року становила більше 33 мільйонів рублів.

Будівництво водозабірного вузла почато в 1960 році. Роботи велися цілодобово, тому що заповнення водою Дніпродзержинського водоймища намічалось на 1963 рік. Паралельно, в 1961 році було почате будівництво очисних споруджень, насосних станцій 1-го й 2-го підйомів, електропідстанцій, укладання магістральних трубопроводів.

У процесі будівництва проект коректувався, добова потужність підприємства була доведена до 750 тисяч кубометрів питної води, його кошторисна вартість у цінах 1969 року вже становила понад 55 мільйонів карбованців. На той час це відповідало більш ніж 75 мільйонам доларів США.

1970

До квітня 1967 року були побудовані й здані в експлуатацію водозабірні спорудження, насосні станції 1-го й 2-го підйомів, 85 кілометрів магістральних водоводів діаметром 1600 і 1420мм, лінії електропередачі 154 і 35 кВ, підстанції 154/35/6 і 35/6 кВ, 6 резервуарів чистої води ємністю по 10000 кубометрів.

30 грудня 1966 року Комісією із приймання в експлуатацію закінчених будівництвом споруджень Аульського водопроводу по подачі сирої води в обсязі 100 тисяч кубометрів у добу був підписаний Акт приймання з оцінкою «добре». У січні 1967 року першу воду одержав місто Дніпродзержинськ на свої очисні спорудження.
18 квітня 1967 року Наказом Міністерства комунального господарства Української РСР створене виробниче управління Аульського районного водопровідного господарства Дніпропетровської області.

Після закінчення будівництва очисних споруджень і укладання магістральних трубопроводів, в 1971 році міста Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ одержали чисту питну воду безпосередньо з ВУАРВГ.

 

Облрада

Фото історія

Статистика

Просмотры материалов : 40290